Законодавство не передбачає термін давності, після якого працівник втрачає право на щорічні відпустки
Держпраці роз'яснює, яку максимальну тривалість відпустки працівник має право отримати за відпрацьований час. Згідно з ч. 5 ст. 11 Закону про відпустки забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд.
Частиною другою статті 12 Закону передбачено, що невикористану частину щорічної відпустки має бути надано, як правило, до кінця робочого року, але не пізніше дванадцяти місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка.
Законом також встановлено обмеження щодо загальної тривалості щорічних основної та додаткових відпусток (не може перевищувати 59 календарних днів, а для працівників, зайнятих на підземних гірничих роботах - 69 календарних днів) за один робочий рік.
Згідно з роз'яснювальним листом Міністерства соціальної політики України від 08.07.2019 № 793/0/204-19 «Щодо надання щорічних основної та додаткових відпусток не більше 59 календарних днів» на випадок, коли працівнику після використання у відповідному робочому році щорічної відпустки за цей рік надається невикористана щорічна відпустка за минулий період, зазначене обмеження не поширюється.
Адже, якщо працівник з будь-яких причин не скористався своїм правом на щорічну відпустку за кілька попередніх років, то він має право використати їх. При звільненні, незалежно від підстав, працівникові виплачують компенсацію за всі невикористані дні щорічних відпусток.
Законодавство не передбачає термін давності, після якого працівник втрачає право на щорічні відпустки, не містить заборони надавати щорічні відпустки у разі їх невикористання.
Держпраці роз'яснює, яку максимальну тривалість відпустки працівник має право отримати за відпрацьований час. Згідно з ч. 5 ст. 11 Закону про відпустки забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд.
Частиною другою статті 12 Закону передбачено, що невикористану частину щорічної відпустки має бути надано, як правило, до кінця робочого року, але не пізніше дванадцяти місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка.
Законом також встановлено обмеження щодо загальної тривалості щорічних основної та додаткових відпусток (не може перевищувати 59 календарних днів, а для працівників, зайнятих на підземних гірничих роботах - 69 календарних днів) за один робочий рік.
Згідно з роз'яснювальним листом Міністерства соціальної політики України від 08.07.2019 № 793/0/204-19 «Щодо надання щорічних основної та додаткових відпусток не більше 59 календарних днів» на випадок, коли працівнику після використання у відповідному робочому році щорічної відпустки за цей рік надається невикористана щорічна відпустка за минулий період, зазначене обмеження не поширюється.
Адже, якщо працівник з будь-яких причин не скористався своїм правом на щорічну відпустку за кілька попередніх років, то він має право використати їх. При звільненні, незалежно від підстав, працівникові виплачують компенсацію за всі невикористані дні щорічних відпусток.
Законодавство не передбачає термін давності, після якого працівник втрачає право на щорічні відпустки, не містить заборони надавати щорічні відпустки у разі їх невикористання.
Немає коментарів:
Дописати коментар