Зарахування до стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку

    Який час зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку, час такої відпустки? Які форми та різновиди часу, протягом якого особа не працювала з поважних причин і за нею відповідно до закону зберігалася зарплата, передбачені чинним законодавством України? 

К. Романюк, Харківська обл.

    ВІДПОВІДЬ. За частиною 1 ст. 9 Закону України «Про відпустки» до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, зокрема, зараховується:
    • час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно із законодавством зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково (в тому числі час оплаченого вимушеного прогулу, спричине­ного незаконним звільненням або пе­реведенням на іншу роботу);

    • час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому випла­чувалася допомога по державному соціальному страхуванню, за винят­ком частково оплачуваної відпустки для догляду за дитиною до досягнен­ня нею трирічного віку;
    • час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому не ви­плачувалася заробітна плата в порядку, визначеному ст. 25 і 26 Закону, за винятком відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку, а якщо дитина хвора на цукровий діабет І типу (інсулінозалежний) або якщо дитина, якій не встановлено ін­валідність, хвора на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, гостре або хронічне захворювання нирок IV сту­пеня, — до досягнення дитиною шіст­надцятирічного віку, а якщо дитині встановлено категорію «дитина з ін­валідністю підгрупи А» або дитина, якій не встановлено інвалідність, отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує па­ліативної допомоги — до досягнення дитиною 18-річного віку;
    • час навчання з відривом від виробництва тривалістю менш як 10 місяців на денних відділеннях профе­сійно-технічних навчальних закладів;
    • час навчання нових професій (спеціальностей) осіб, звільнених у зв'язку із змінами в організації виробництва та праці, в тому числі з ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, скороченням чисельності або штату працівників;
    • інші періоди роботи, передбачені законодавством.
Главою VIII КЗпП для працівників передбачено гарантії та компенсації, зокрема:
    • на час виконання державних або громадських обов'язків, якщо за чинним законодавством України ці обов'язки можуть виконуватися в робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку (ч. 1 ст. 119 КЗпП);
    • під час направлення працівників для підвищення кваліфікації з відривом від виробництва за ними збері­гається місце роботи (посада) і провадяться виплати, передбачені зако­нодавством (ст. 122 КЗпП);
    • за час перебування в медичному закладі на обстеженні за працівника­ми, зобов’язаними проходити таке обстеження (ст. 169, 191 КЗпП), збе­рігається середній заробіток за міс­цем роботи (ст. 123 КЗпП);
    • за працівниками-донорами збе­рігається середній заробіток за дні обстеження в закладах охорони здоров'я і давання крові для переливання. Цим працівникам безпосередньо після кожного дня давання крові для переливання надається день відпочинку із збереженням середнього заробітку. На бажання працівника цей день приєднується до щорічної відпустки (ст. 124 КЗпП).

Джерело: Зарахування до стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку // Праця і зарплата. - 2019. - № 23. - С. 11
Газета знаходиться у відділі документів із гуманітарних наук ЧОУНБ ім. В. Г. Короленка за адресою просп. Миру, 41