Установлення неповного робочого часу

    Коли жінка, яка має дитину віком до 14 років, втрачає право на неповний робочий час: відразу після досягнення дитиною 14 років чи після закінчення календарного року?
    Чи має таке право жінка, яка доглядає за батьком старше 80 років?
В. Кольченко, Хмельницька обл.

    Відповідь. За статтею 56 КЗпП на прохання вагітної жінки, жінки, яка має дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю, в тому числі таку, що перебуває під її опікуванням, або доглядає за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний установлювати їй неповний робочий день або неповний робочий тиждень.

    Згідно зі статтею 2411 КЗпП строки виникнення і припинення трудових прав та обов'язків обчислюються роками, місяцями, тижнями і днями.
    Коли строки визначаються днями, то їх обчислюють із дня, наступного після того, з якого починається строк. Якщо останній день строку припадає на святковий, вихідний або неробочий день, то днем закінчення строку вважається найближчий робочий день.
    Отже, норма ст. 56 КЗпП щодо обов'язкового встановлення роботодавцем неповного робочого часу для жінки, яка має дитину до 14 років, не є чинною для жінки після дати досягнення її дитиною 14-річного віку.
    Водночас ця норма не обмежує права сторін трудового договору на визначення тривалості неповного робочого часу. Тому тривалість робочого дня може встановлюватися за угодою між працівником і роботодавцем.

Джерело: Установлення неповного робочого часу // Праця та зарплата - 2020. - № 7. - С. 21.

Газета знаходиться у відділі документів із гуманітарних наук ЧОУНБ ім. В. Г. Короленка за адресою просп. Миру, 41