На Національне антикорупційне бюро України (НАБУ), створення якого передбачене Законом України «Про Національне антикорупційне бюро України», прийнятим ВР 14 жовтня 2014 р., покладається протидія кримінальним корупційним правопорушенням, які вчинені вищими посадовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і становлять загрозу національній безпеці. Подібні структури існують у США, Польщі, Франції, Сінгапурі, Ізраїлі, Індії. Від уже існуючих силових структур – СБУ, МВС і прокуратури – НАБУ відрізнятиметься насамперед тим, що тут розслідуватимуть корупцію тільки в найвищих ешелонах влади. Також серед повноважень нового органу – пошук і повернення вкрадених активів, у тому числі з-за кордону.
Необхідність створення Антикорупційного бюро викликана тим, що, як підкреслив Президент України П. Порошенко, дотепер коефіцієнт корисної дії структур, які займалися боротьбою з корупцією, був дуже низьким. Також глава держави зазначив, що найгіршим є те, що й самі ці структури ушкоджені корупцією.
Нині стосовно Антикорупційного бюро України основну увагу ЗМІ привертає процес обрання на посаду його директора. І це цілком зрозуміло, адже, за словами члена конкурсної комісії Національного антикорупційного бюро Ю. Бутусова, у директора НАБУ буде більше повноважень, ніж у директора ФБР. «У директора ФБР не так багато повноважень, скільки передбачено у глави Національного антикорупційного бюро України. Наприклад, там є норми – обшук без санкції суду, можна прийти до будь-якого чиновника, провести у нього обшук будинку, повну виїмку документації і не потрібно пред’являти суду, як це було раніше, підстави, чому це потрібно, що забезпечує 100-відсотковий витік інформації. Можна знайти доказ і постфактум оформити, чому ти туди зайшов – це інший рівень оперативної роботи», – заявив Ю. Бутусов.
Оголошення про проведення конкурсу на посаду директора Національного антикорупційного бюро було оприлюднено 12 січня 2015 р. на сайті Президента України. Після цього потенційні учасники конкурсу мають 30 днів для подання документів.
За словами голови парламентського Комітету з протидії та запобігання корупції, народного депутата від партії «Самопоміч» Є. Соболєва, «за цей місяць парламент повинен зробити хороше законодавство: хороші зарплати і заборона брати на роботу тих, хто вже боровся з корупцією». Потім комісія розпочне відбір трьох фінальних кандидатів, з яких Президент має обрати переможця.
До складу конкурсної комісії з обрання директора НАБУ увійшли дев’ять осіб, які пропорційно (по три особи) були обрані та делеговані від Президента України, Кабінету Міністрів і Верховної Ради: Р. Чубаров, Є. Захаров, Я. Грицак, Й. Зісельс, О. Яновська, Ю. Бутусов, Є. Нищук, В. Мусіяка та Д. Кеслер.
Базові вимоги до кандидатів: стаж не менше 10 років роботи юристом, п’ятирічний досвід на керівній посаді та декларація про доходи. До конкурсу не допускаються раніше судимі, а також ті, хто останні два роки був членом політичних партій.
У цьому контексті слід відзначити, що досить гостру дискусію викликало положення про те, що директором НАБУ може бути лише громадянин України (це, до речі, зафіксовано в прийнятому Верховною Радою Законі України «Про Національне антикорупційне бюро України»).
Урешті-решт комісія з обрання голови Антикорупційного бюро дала можливість іноземцям брати участь у конкурсі на посаду голови Національного антикорупційного бюро, хоча кілька членів комісії вважали незаконним дозвіл іноземцям брати участь у конкурсі. Зокрема, проти цього положення в тексті оголошення про конкурс голосували члени комісії В. Мусіяка та Д. Кеслер (обидва з парламентської квоти). Вони переконували, що, згідно з прийнятим Законом, брати участь у конкурсі можуть тільки громадяни України.
Інші члени конкурсної комісії вважають, що претендувати на цю посаду можуть й іноземці, які проте на час призначення мусять отримати громадянство України.
В остаточному варіанті запропонованого комісією оголошення про початок конкурсу на обрання голови НАБУ, який озвучив її голова Р. Чубаров, зазначається, що «згідно зі ст. 6 Закону України “Про Національне антикорупційне бюро України”, директором НАБУ може бути особа, яка має громадянство України. Іноземці та особи без громадянства, які подали документи для участі в конкурсі, мають отримати громадянство України до закінчення строку подачі документів на конкурс».
Таким чином, участь у конкурсі зможуть брати всі, незалежно від громадянства, але, для того щоб бути призначеним на посаду, кандидат мусить прийняти громадянство України і вийти з наявного. З цього приводу оглядачі ряду ЗМІ відзначають, що в такий короткий термін громадянство не зможе отримати кандидат, неугодний Президенту. І навряд чи іноземні фахівці стануть змінювати громадянство, не маючи гарантій від керівництва країни.
Раніше ЗМІ повідомляли, що основним претендентом на посаду директора Національного антикорупційного бюро був колишній федеральний прокурор і помічник прокурора США Б. Вітвіцький. Проте кілька членів конкурсної комісії підтвердили, що Адміністрація Президента припинила з ним переговори. Співробітник АП розповів, що формальною підставою став вік американця (йому більше 65 років, що суперечить закону про бюро). Утім не виключається, що Б. Вітвіцький сам відмовився від подальших переговорів, не отримавши гарантій незалежності.
Інший іноземець, гендиректор Європейського управління по боротьбі з шахрайством Д. Кеслер ще до Нового року відмовився від пропозиції очолити НАБ і став членом конкурсної комісії.
Немає визначеності ще з одним потенційним кандидатом – екс-президентом Грузії М. Саакашвілі. «Конкретну пропозицію йому ніхто не робив, однак, за моїми відчуттями, він погодиться взяти участь у боротьбі за пост глави НАБ», – говорить член конкурсної комісії Ю. Бутусов, який раніше запропонував громадськості кандидатуру М. Саакашвілі.
Слід зазначити, що екс-президент Грузії підходить за рядом параметрів: він юрист, має досвід керівника, в Україні проти нього порушених кримінальних справ немає. Але є певні нюанси: М. Саакашвілі залишається лідером грузинської партії «Єдина національна єдність», що суперечить українському законодавству. До того ж не за горами президентські вибори в Грузії, а прийняття українського громадянства може поставити хрест на його бажанні балотуватися на батьківщині. Сам екс-президент ще кілька місяців тому публічно заперечував можливість обіймати посади в органах української влади, визнаючи, що подібні пропозиції надходили.
Члени конкурсної комісії інформують, що отримали ряд пропозицій від бажаючих взяти участь у конкурсі на пост директора НАБ. Зокрема, станом на 27 січня вже подано 36 заявок. Проте прізвища ніхто називати не поспішає.
Також повідомляється про підписання колективного договору претендентів на посаду директора Національного антикорупційного бюро України активістами «майданівських» структур. «Загалом від “майданівських” структур нами запропоновано 27 кандидатів на посаду директора Антикорупційного бюро», – поінформував організатор «Врадіївської ходи» В. Любарець. За його словами, насправді бюро можна буде вважати антикорупційним тільки тоді, коли його створять люди з Майдану. «У протилежному випадку це вже буде корупційне бюро», – підкреслив активіст.
На думку голови Антикорупційного комітету Майдану О. Ісаєва, серед перших кроків директора НАБУ на посаді має бути ініціювання перевірок правоохоронних органів, насамперед Генеральної прокуратури та Міністерства внутрішніх справ. Водночас директор НАБУ повинен звітувати за свою діяльність перед громадськістю кожні три місяці. «Щодо перших кроків на посаді, то треба йти в Генпрокуратуру і вимагати пояснення, чому досі немає результату по справах, які стосуються корупції. Також треба йти і в МВС. Тобто першочерговий діалог має бути із правоохоронними органами. Треба провести їх аудит. Щодо термінів, то юридичний аудит, я думаю, може зайняти не більше двох місяців, а економічний аудит, який обов’язково треба провести у МОЗ, в Укрзалізниці, НАК “Нафтогаз Україна” – займе до трьох місяців», – зазначив О. Ісаєв. Він вважає, що головною зброєю в боротьбі з корупцією має бути внесення змін до багатьох законів, які «дають дозвіл на корупцію».
Водночас експерт переконаний, що директор НАБУ повинен звітувати перед громадськістю за свою діяльність кожні три місяці. «Адже якщо не буде системи звіту, то у людини фактично буде безмежна влада», – зазначив О. Ісаєв.
Зі свого боку нардеп від фракції «Блок П. Порошенка», заступник голови Комітету ВР з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності В. Купрій висловлює стурбованість тим, що окремі рішення, ініційовані членами конкурсної комісії з обрання глави Антикорупційного бюро, суперечать чинному законодавству. «Я дуже поважаю членів конкурсної комісії і слідкував раніше за їхньою діяльністю у правовій сфері, але мене турбує їхня своєрідна “імпровізація”: коли вони виходять за межі діючого законодавства. Можливо, з кращими намірами, але тим не менше. Я прочитав, що директора Антикорупційного бюро планується обирати терміном на п’ять років, хоча в законодавстві чітко передбачено термін сім років», – зазначив В. Купрій. Депутат додав, що не розуміє мотивів, з яких члени конкурсної комісії виступили з такою ініціативою.
Також нардеп припускає, що рішення про призначення директора-іноземця є швидше політичним, а не законним. В. Купрій сумнівається, що на етапі висування кандидатур іноземці ризикнуть відмовитися від свого громадянства власної держави. Якщо ж таке відбудеться, це означатиме, що результати конкурсу вже відомі заздалегідь і сама процедура обрання директора перетворюється в фарс.
Водночас В. Купрій сподівається, що керівництво країни не буде в авральному режимі підлаштовувати під себе антикорупційне законодавство, депутати діятимуть зважено та не займатимуться «політичним кнопкодавством», а їх, у свою чергу, не будуть «ламати через коліно» для прийняття необхідних рішень.
Загалом же питання, які вже нині істотно гальмують конкурс, в основному стосуються того, що Верховна Рада до сих пір розглядає зміни до чинного законодавства, яке регламентує роботу бюро. Чотири альтернативні законопроекти, які на сьогодні зареєстровані в парламенті, істотно змінюють «правила гри». Два з них (№ 1660 і 1406) – полярно різняться в питаннях незалежності НАБУ та тих, проти кого бюро може вести слідство.
У зв’язку з цим Голова Верховної Ради В. Гройсман доручив народним депутатам доопрацювати законопроект щодо Антикорупційного бюро до 3 лютого 2015 р. «Я даю доручення, щоб за участю громадськості, широким колом експертів, народними депутатами завершити напрацювання закону щодо Антикорупційного бюро. Після цього внести його на перше засідання Ради після 3 лютого і розглянути його як узгоджений законопроект по Антикорупційному бюро», – зазначив В. Гройсман.
Також, на його думку, необхідно залучити до цього процесу представників від Президента, парламенту та уряду, які ввійшли до комісії з обрання голови Антикорупційного бюро.
До речі, на «проблемні місця» в законі про Антикорупційне бюро вказав уряду і МВФ. Зокрема, голова представництва Міжнародного валютного фонду в Україні Ж. Ваше заявив, що МВФ надав Україні свої пропозиції до закону про Національне антикорупційне бюро, які спрямовані на його посилення. «Ми виступали за створення Антикорупційного бюро. Ми вважаємо, що воно повинно мати значні повноваження і бути незалежним. Воно повинно бути підзвітним», – зазначив він і додав, що зміни, внесені в законопроект в останній момент, значно послабили бюро.
«Є можливості для поліпшення цього Закону. Ми звернули увагу уряду на ті проблемні місця, які могли б бути поліпшені, – сказав Ж. Ваше. – По-перше, важливо, щоб бюро було предметом ретельного зовнішнього контролю. По-друге, бюро повинно мати прямий доступ до будь-якої інформації, яка потрібна йому для проведення розслідування. В отриманні цієї інформації воно має бути незалежним від інших органів і судових рішень. По-третє, повинна бути влаштована перевірка попередньої діяльності осіб, які претендують на роботу в бюро. По-четверте, члени та працівники бюро повинні оприлюднити свої доходи. По-п’яте, чиновники повинні публічно оприлюднити всі подарунки». Він додав, що максимальна незалежність повинна бути надана спеціальним прокурорам.Є зауваження до процесу створення НАБУ й у вітчизняних фахівців.
Зокрема, відзначається, що незалежність директора бюро, за нинішніми правилами, залишається під сумнівом. Оскільки звільнити очільника НАБ можна буде, якщо за це рішення проголосує проста депутатська більшість (226 голосів). Таким чином, депутати від більшості матимуть сильний важіль впливу на очільника НАБ, що теоретично має вберегти їх від кримінального переслідування.
З цього приводу голова ГО «Центр протидії корупції» В. Шабунін зауважує, що наразі, зібравши всього 150 голосів, нардепи можуть підняти питання про зняття з посади очільника бюро, що аж ніяк не сприяє його незаангажованості. Те, що директора НАБ можна відправити у відставку рішенням Верховної Ради, означає його залежність від політсил, наголошують у «Центрі протидії корупції». У цьому контексті В. Шабунін зазначає, що «Національне антикорупційне бюро зараз знаходиться на етапі формування, але навколо нього вже почалася запекла боротьба. Приміром, Адміністрація Президента усіма силами лобіює збереження подачі на розгляд Президента кількох кандидатур на пост глави НАБ. Це абсурд: навіщо тоді створюється комісія, яка розглядає кандидатів, якщо остаточне рішення все одно залишиться за Президентом? Таким чином він відразу отримає можливість впливати на НАБ. Цей орган повинен бути повністю незалежний і від Президента, і від парламенту, і від уряду. Інакше він перетвориться на каральний інструмент, за допомогою якого Президент та інші групи впливу будуть розправлятися з політичними та бізнес-конкурентами. Радує, що наші західні партнери теж це розуміють і прямо говорять Президенту, що НАБ не повинне від нього залежати. Навіть середній політично незалежний директор бюро, навіть з неідеальним законом зможе зробити більше, ніж дуже хороший керівник, підзвітний Президенту, Прем’єру чи парламенту».
Є й інші перепони, які вже сьогодні гальмують майбутню роботу бюро, зазначає громадський діяч. Ідеться, зокрема, про ряд законопроектів, що зареєстрована в парламенті, згідно з якими правила гри можуть істотно змінитися, особливо зважаючи на полярні погляди законотворців. Наприклад, це стосується можливості правоохоронців, які вже боролися з корупцією, спробувати свої сили в бюро. «Найбільша загроза Антикорупційного бюро – це те, що нова інституція буде наповнена старими людьми. Якщо це буде так, то ми будемо першими опонентами цього органу. Ми, які боролися за його створення», – б’є на сполох В. Шабунін.
Директор Українського інституту аналізу та менеджменту політики Р. Бортник також вважає, що «прозорість процесу вибору глави Антикорупційного бюро України незадовільна. Перш за все мені не подобається втручання багатьох зацікавлених сторін, у тому числі і президентської вертикалі. Важко оцінити позитивно і сам склад комісії. Якщо ми будуємо абсолютно новий орган для нових цілей, для руйнування старої системи, то народні депутати і журналісти не повинні входити в комісію», – вважає Р. Бортник. Політолог зазначив, що їх присутність небажана, оскільки деякі з них мають «не зовсім чисту кредитну історію». Він зазначає, що, «на жаль, вже зараз видно, що навколо бюро розгортається серйозна підкилимна боротьба між представниками Президента, уряду і парламенту за можливість впливу на цей орган. Вже виникло питання з бюджетним фінансуванням, адже його не передбачили в бюджеті на 2015 р.», – нагадав експерт.
Також Р. Бортник незадоволений тим, що процес створення бюро затягується. «Раніше травня ми навряд чи побачимо якусь його діяльність, а результати роботи будуть ще пізніше. Природно, це не влаштовує ні громадськість, ні самих українців. У нас немає стільки часу на такі реформи», – переконаний він.
Деякі експерти сумніваються і в ефективності нового антикорупційного відомства загалом. «Щоб подолати корупцію, необхідно дотримуватися вже існуючих законів, а не штампувати нові й створювати нові відомства. В Україні було чимало хороших законів, при суворому дотриманні яких можна було б викорінити корупцію, – вважає, зокрема, політолог О. Якубін. – Спостерігаючи за процесом створення антикорупційного відомства, складається враження, що цей орган стане знаряддям політичної розправи».
За підрахунками експертів, директор Антикорупційного бюро зможе обійняти свою посаду за кілька місяців, однак ще деякий час піде на створення самої організації та пошук співробітників.
На думку В. Шабуніна, розслідуваннями бюро зможе зайнятися ближче до осені – тоді справи можуть потрапити до суду взимку. «І це треба чітко розуміти. Не повинно бути надочікувань від бюро, що цього року всі сядуть. Це серйозна інституція, роботу якої треба запустити», – наголошує він.Одним з викликів, які стоять перед Антикорупційним бюро, є завоювання довіри населення до його діяльності.
Як зазначив у цьому зв’язку Президент України П. Порошенко, в Україні вже існували органи, уповноважені боротися з корупцією, однак їхня робота була неефективною. Найгірше те, що вони й самі ушкоджені корупцією. Ключова позиція – народ цим структурам не дуже довіряє. Без довіри народу ніяких успіхів в боротьбі з корупцією здобути неможливо, наголосив Президент. Саме тому Національне антикорупційне бюро має із самого початку викликати дуже високий рівень довіри суспільства.
«Знаю, що появу нових структур дехто сприймає дуже скептично. Але ми маємо донести до всіх, що Національне антикорупційне бюро це якісно новий орган і працювати також буде по-новому: ефективно, прозоро і так, щоб забезпечити виконання поставлених перед ним завдань», – підкреслив П. Порошенко. Для того щоб ми, як влада, мали беззастережне право боротися з так званою побутовою корупцією, ми маємо пред’явити суспільству результати боротьби з корупцією серед найвищого чиновництва, додав він, наголосивши, що від такої боротьби має бути реальний економічний ефект, який «дозволить підняти зарплату лікареві та вчителю, позбавити їх критичної залежності від подяк пацієнтів або батьків».
Головна ж проблема, яка може виникнути перед новоствореним бюро, – це бути в змозі працювати самостійно при розслідуванні діяльності вищих посадових осіб. На цьому, зокрема, наголошують і в Раді Європи, зазначила одна з речниць РЄ, відповідаючи на запит DW. У Раді Європи також наголосили на важливості координації діяльності новоствореного бюро та вже існуючих правоохоронних органів з подібними повноваженнями, які залучені до боротьби з корупцією в Україні. Речниця звернула увагу й на «традицію імунітету для певних високопосадовців в Україні, яка обмежує можливості для збору доказів, розслідування і кримінального переслідування таких посадових осіб». Як зауважили в Раді Європи, досвід інших країн з подібними агенціями показує, що розслідування проти посадовців часто стають дуже політизованими, а тому принципово важливою є незалежність органу.
Загалом же Національне антикорупційне бюро – це найбільший антикорупційний проект України. Важливо розуміти, що саме він задаватиме імпульс іншим реформам. Правильно налагоджений механізм розслідування справ і притягання вищих посадовців до кримінальної відповідальності створить необхідну дисципліну в чиновників середньої та нижчої ланки.
За матеріалами інформаційно-аналітичного
бюлетеня на
базі оперативних матеріалів
"Громадська думка про правотворення № 2(84),
січень 2015р.
Немає коментарів:
Дописати коментар