В Україні, згідно з Указом Президента П. Порошенка, проходить черверта хвиля мобілізації. Це рішення, як наголосив глава держави, прийняте у світлі загострення ситуації на Донбасі, коли бойовики ДНР і ЛНР протягом декількох днів багаторазово збільшили кількість обстрілів і нападів на блокпости української армії та правоохоронців, підконтрольні Україні населені пункти, а також на тлі загибелі 12 мирних жителів у результаті влучання снаряда бойовиків у маршрутний автобус поблизу Волновахи. Нагадаємо, Закон України «Про оборону України» (ст. 4) допускає оголошення мобілізації в разі збройної агресії проти України або загрози нападу.
Глава держави на робочій зустрічі з керівниками обласних державних адміністрацій назвав «завданням із завдань» у 2015 р. зміцнення обороноздатності країни. При цьому Президент зазначив, що «почесні право і обов’язок боронити державу мають бути рівною мірою розподілені між усіма областями, пропорційно до кількості військовозобов’язаних», і повідомив, що дав доручення міністру оборони, главі Адміністрації Президента, секретарю РНБО контролювати, щоб пропорцій чітко дотримувалися.
Президент подякував за самовіддану службу Батьківщині тим, хто провів по шість-сім місяців в окопах. «Маю повідомити, що указ про демобілізацію готується, і я планую його підписати найближчим часом, одразу ж після запуску мобілізації, щоб не допустити зниження боєздатності країни», – сказав глава держави.
П. Порошенко також відзначив необхідність залучення військовослужбовців, які добре себе проявили, на контрактну службу. Демобілізованим воїнам необхідно запропонувати роботу в військкоматах, насамперед інвалідам, які потребують соціалізації та підтримки, сказав Президент.
Як заявив секретар РНБО О. Турчинов, дуже важливим є і план мобілізації. «В першу чергу ми маємо надавати пріоритет патріотично налаштованим громадянам, які добровільно готові захищати свою країну. Далі ми повинні призивати до лав ЗСУ тих громадян, які мають спеціальну підготовку», – сказав він.
Отже, Указ Президента передбачає проведення протягом 2015 р. часткової мобілізації на території всієї України, крім тимчасово окупованих і неконтрольованих територій (мешканці Криму та непідконтрольних територій Луганської та Донецької областей можуть самостійно подати заяву на мобілізацію), що дасть можливість демобілізації військовослужбовців, які були призвані на військову службу під час попередніх хвиль мобілізації. Загалом планують мобілізувати близько 50 тис. осіб. У Генштабі обіцяють, що буде дотриманий принцип рівномірного навантаження на регіони, «щоб не було перекосів і соціальних загострень» в окремих регіонах або населених пунктах. Навантаження на регіон становитиме в середньому 2,5 % (від 2 до 5% залежно від регіону). За громадянами, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період закріплені гарантії на збереження місця роботи на термін до року.
Кабінет Міністрів України повинен перевести національну економіку України на функціонування в умовах особливого періоду в обсягах, що гарантують безперебійне забезпечення потреб ЗСУ та інших військових формувань України.
Отже, згідно з роз’ясненнями Генерального штабу ЗСУ, під четверту хвилю згідно із законодавством, можуть потрапити військовозобов’язані віком від 25 до 60 років і жінки віком від 25 до 50 років. Призову підлягають військовозобов’язані, які мають військову підготовку: фахівці механізованих військ – танкісти, артилеристи, фахівці протиповітряної оборони, зв’язку, ремонтники, фахівці радіоелектронної боротьби, техніки різних напрямів, водії, механіки тощо. Крім того, передбачається призов за спорідненими спеціальностями та їх подальша перепідготовка.
Варто зазначити, що «мирний» і «військовий» погляди на стан здоров’я громадян відрізняється. Частково придатні до військової служби в мирний час не можуть бути звільнені від служби в «особливий період», як заявив директор військово-медичного департаменту Міноборони В. Андронатій.
Призовник віком до 25 років може потрапити на військову службу у єдиному випадку – це укладання контракту. У ЗСУ нагадали, що наразі особам від 18 до 60 років також вручають запрошення до військкоматів для взяття на військовий облік і проходження медичного огляду.
Мобілізації не підлягають громадяни, на утриманні яких є троє і більше дітей. Також мобілізації не підлягають аспіранти, студенти денної форми навчання та особи, які мають «бронь» на підприємстві.
Повістка вважається врученою (або за місцем проживання, або за місцем роботи) в тому разі, коли на ній особисто розписався призовник. Відповідальність за ухилення від призову за мобілізацією може наставати, якщо особа була належним чином повідомлена про те, що вона підлягає мобілізації (було особисто вручено повістку або принаймні була спроба вручити, але особа відмовилася її приймати).
«Часткова мобілізація означає обов’язок з’явитися за викликом у військкомат для цілей згідно зі ст. 22 ЗУ “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”. Відповідно, якщо виклику не було – ніяких зобов’язань або обмежень прав громадян не виникає. У свою чергу, військовий стан вводиться у випадку “збройної агресії чи загрози нападу” (ст. 1 ЗУ “Про правовий режим воєнного стану”) і в тому числі означає ряд тимчасових обмежень прав громадян України. Зокрема, згідно з п. 4 ст. 37 ЗУ “Про військовий обов’язок і військову службу” під час воєнного часу “виїзд з місць проживання призовників та військовозобов’язаних без дозволу військового комісара забороняється”», – пояснює В. Келяр, адвокат у Luxoft Ukraine.
Юристи також називають причини, за якими можна не з’явитися у військкомат за повісткою. Згідно з постановою Кабміну № 673, це може бути смерть близького родича, яка трапилася менше ніж за тиждень до початку зборів, хвороба, а також необхідність доглядати за хворим чоловіком, дитиною чи батьками, які живуть із військовозобов’язаним (якщо більше нікому). Також людині «пробачать» відсутність, якщо він перебуває під слідством, здає держіспити у ВНЗ або не з’явився через надзвичайну ситуацію. Будь-яка із цих причин має бути підтверджена документально.
У Генштабі також наголосили, що проти осіб, які ухилятимуться від виконання військового обов’язку, не проводитимуть масштабний розшук: ЗСУ не планують укомплектувати армію особами, які невмотивовані або не бажають служити. Однак військові вважають, що рано чи пізно «ухильники» будуть змушені відповісти за свої дії. Зокрема, за ухилення від військового обов’язку передбачається як адміністративна, так і кримінальна відповідальність строком позбавлення волі від двох до п’яти років.
Мобілізовані повинні будуть пройти військову підготовку, що триватиме майже 40 днів, у декілька етапів (загальна військова підготовка: медична, тактична, інженерна, вогнева; фахова підготовка за спеціальністю). Після цього – бойове злагодження, тривалістю до 15 діб, у підрозділах. Офіцерський склад відправлять на навчання у військові заклади та навчальні центри. У Міністерстві оборони запевняють, що мобілізованим, які не пройшли етапи підготовки, бойові завдання не надаватимуться.
При цьому відмовитися від служби в зоні АТО мобілізовані не зможуть, заявляють у Генштабі: Закон України «Про боротьбу з тероризмом» був змінений і розширений, «шпаринки» в законодавстві, що військові не можуть брати участі в антитерористичній операції, ліквідували.
У Генштабі заявляють, що всі питання матеріально-технічного забезпечення враховані; обіцяють, що без екіпіровки, форми й бронежилета в військові частини людей не відправлятимуть.
Нова хвиля мобілізації також передбачає вилучення техніки національної економіки з підприємств усіх форм власності. Перевагу надаватимуть транспортним засобам і дорожньо-будівельній техніці. Кількість такої техніки та ліміти вилучення встановлено рішенням Кабінету Міністрів. Вилучені автомобілі відправлятимуть на ремонтні бази. Звідти – у зону АТО. Техніка вилучатиметься безкоштовно, однак якщо буде знищена під час бойових дій, то держава повинна буде виплатити відшкодування.
Вилучення техніки в цивільних осіб, яка має одну чи дві одиниці, проводити не будуть.
Необхідність проведення п’ятої чи шостої черги мобілізації залежатиме виключно від воєнно-політичної ситуації в Україні, зокрема на її східних територіях.
Питання призову віруючих громадян на військову службу чинним законодавством не врегульовано. Військові комісари в таких ситуаціях керуються листом Генштабу № 300/1/с/1186 «Щодо шляхів реалізації прав віруючих громадян виконувати свій обов’язок перед державою під час мобілізації». Відповідно до цього циркуляра Генштабу «громадяни, які перебувають у запасі і не призвані на військову службу під час мобілізації, можуть бути залучені до виконання робіт, які носять оборонний характер», – визначає документ.
Між тим аналіз, як повідомлень ЗМІ, так і соцмереж, дає змогу говорити про активне розгортання інформаційної компанії, спрямованої на зрив мобілізації. З одного боку, цілком закономірними видаються переживання тих громадян, хто підпадає під чергову хвилю мобілізації, і членів їхніх сімей щодо перспективи опинитися в зоні бойових дій і морально-психологічна неготовність частини чоловіків призовного віку стати учасниками війни. З іншого – системність, організованість, схожість аргументів, шаблонність сценаріїв, що використовуються в антимобілізаційній кампанії, яка розгорнулася в українському інформаційному просторі, вказує на її інспірований характер.
Найчастіше, що можна зустріти в інтернет ресурсах, це:
• зразок тиражованої стандартної заяви про відмову від мобілізації (на неї дають посилання як сайт ДНР, так і політики України). Головна військова прокуратура вже порушила справу за фактами поширення в Інтернеті зразків заяв до військкоматів щодо нібито законності відмови громадян від мобілізації;
• демотиватори та інші зображення прямо антиукраїнського змісту або ж мотивовані «захистом українців»;
• статті з викладом способів/сценаріїв ухиляння від мобілізації;
• матеріали та обговорення, що апелюють до регіональних відмінностей: звинувачення в ухилянні чи, навпаки, співставлення втрат за регіональною ознакою.
Цілком вкладається в описаний сценарій і заяви, що звучать з Росії, де відкрито заявляють, що українці можуть ухилятися від мобілізації на території РФ. На «російський слід» вказують і деякі українські військові експерти, пов’язуючи загострення ситуації в зоні АТО з намірами здійснювати психологічний вплив на процедуру мобілізації в Україні з метою її зриву.
Також «розкручується» тема правомірності чергової хвилі мобілізації. Підставою для сумнівів виступає теза про те, що в країні, замість оголошення воєнного стану, досі триває АТО та апеляція до старої редакції Закону України «Про боротьбу з тероризмом» , яка передбачає залучення спеціальних структур, а не простих громадян.
Водночас директор військових програм Центру ім. О. Разумкова М. Сунгуровський зазначає, що оскільки йдеться про часткову мобілізацію, то вона можлива у випадку проведення АТО. «Згідно із законодавством, всі мобілізаційні заходи поділяються на три частини. Загальна – під час оголошення воєнного стану. Часткова – при локальних конфліктах і рівнях агресії, які припускають введення воєнного стану в окремих регіонах. Спеціальна – у випадку виникнення надзвичайної ситуації, не пов’язаної з військовими діями. Тож наразі все правомірно», – пояснив експерт. Член парламентського Комітету з питань національної безпеки і оборони Верховної Ради VII скликання Ю. Сиротюк також підтверджує правомірність четвертої хвилі мобілізації. «Це вимушений крок з боку керівництва держави, адже потрібно зробити елементарні речі: відправити на ротацію тих бійців, які на передовій затрималися на кілька місяців. Чому так відбувається? Тому що в країні не вистачає військовослужбовців», – наголосив екс-нардеп. Він акцентував увагу на тому, що кількість Збройних сил України, починаючи з 2000 р., зменшилася майже в чотири рази.
Що ж до повідомлень у соцмережах з приводу неправомірності мобілізації, то тут голова правління ГО «Центр дослідження проблем регіонального і міжнародного співробітництва» В. Гулима вказує на пропагандистські трюки сепаратистів, які прагнуть зірвати чергову хвилю мобілізації. «Такі заяви – шлях на лаву підсудних, адже часткова мобілізація відбувається згідно з Конституцією України. Підставою від ухилення від неї може бути лише ті випадки, які офіційно визнані», – додав експерт.
(За матеріалами: Сайту Верховної Ради (rada.gov.ua); Інтернет-представництва Президента України (www.president.gov.ua); Сайту Міністерства оборони України (www.mil.gov.ua); Сайту Ради національної безпеки і оборони України (www.rnbo.gov.ua); видань «Вголос» (vgolos.com.ua), «Євроосвіта» (www.euroosvita.net), Цензор.net (http://censor.net.ua).
Немає коментарів:
Дописати коментар